Робоча програма

1.     Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання
Кількість кредитів  – 3 Галузь знань

0501 Інформатика та обчислювальна техніка

Нормативна

 

Напрям підготовки

6.05102 Комп’ютерна інженерія

Модулів – 4 Спеціальність 5,05010201”Обслуговування комп’ютерних систем і мереж ”

 

Рік підготовки:
Змістових модулів – 4 4-й 4-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – курсова робота Семестр
Загальна кількість годин – 162 7-й 8-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 90

самостійної роботи студента – 72

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

«Молодший спеціаліст»

28 год. 32 год.
Практичні, семінарські
0год. 0год.
Лабораторні
20 год. 10 год.
Самостійна робота
38 год. 34 год.
Індивідуальні завдання: год.
Вид контролю: залік

 

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 31%

  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета та Завдання: забезпечити набуття студентами систематизованого уявлення про особливості функціонування та розробки  системних  програм , порядок їх використання для тестування та керування апаратними засобами комп’ютера, а також набуття навичок із складання програм  на мовах  програмування  С++ та Асемблер.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

  • характеристики та особливості використання мови програмування  С++ для створення  системних   програм ;
  • основи мови Асемблер;

вміти:

  • складати програми мовою С++, а також знати системні можливості мови програмування С++.
  • створювати прості програми на мові Асемблер;

Програма навчальної дисципліни

Модуль 1. Загальна характеристика та  особливості   мови   програмування   С++.

Тема 1. Вступ. Стандарт  мови   С++

Тема 2 . Алфавіт і ключові слова  мови. Структура програми на  мові   С++ . Відмінності синтаксису  мови   С++ від мови Паскаль

Тема 3. Типи даних. Змінні в С++. Присвоєння значень змінним

Тема 4. Виконання простих операцій. Математичні операції мови С++. Уведення даних

Тема 5. Математичні функції в С++. Запис математичних виразів мовою С++

Модуль 2. Алгоритми з розгалуженням

Тема 6. Оператор розгалуження IF

Тема 7. Логічні операції «І», «АБО», «НЕ». Оператор-перемикач

Тема 8. Обробка декількох умов

Модуль 3. Оператори для організації циклів

Тема 9. Цикли. Цикл із лічильником

Тема 10. Цикл While

Модуль 4. Функції.

Тема 11. Функції у С++. Локальні і глобальні змінні

Тема 12. Виведення українських літер. Прототипи функцій. Випадкові числа

Тема 13. Вказівники. Адреса змінних

Модуль 5. Масиви. Рядкові величини. Файлові операції

Тема 14. Поняття масиву. Опис та ініціалізація масиву

Тема 15. Складання програм із масивами

Тема 16 . Алгоритми сортування

Тема 17 . Вказівники, динамічні змінні й масиви. Багатовимірні масиви

Тема 18 . Символьні рядки. Вказівники і символьні рядки

Тема 19 . Виведення та читання файлів. Приклад використання файлових операцій

Модуль 6. Програмування на мові Асемблер. Структурні елементи у мові асемблер

Тема 20 . Програмування на мові Асемблер

Тема 21 . Програмна модель мікропроцесора

Тема 22 . Структура програми на асемблері

Тема 23 . Масиви

Тема 24 . Структури, об’єднання і записи, як особливі елементи мови асемблер

Тема 25 . Макродирективи

  1. Структура навчальної дисципліни
Назви змістових модулів і тем Кількість годин
денна форма Заочна форма
усього у тому числі усього у тому числі
л п лаб інд с.р. л п лаб інд с.р.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
 
модуль 1.    Загальна характеристика та особливості  мови  програмування  С++.
Тема 1. Вступ. Стандарт  мови   С++ 4 2 2
Тема 2. Алфавіт і ключові слова  мови .Структура програми на  мові   С++ . Відмінності cинтаксису  мови   С++

від  мови  Паскаль

6

 

4

 

2

 

Тема 3. Типи даних. Змінні в С++. Присвоєння значень змінним 6 2 2 2
Тема 4. Виконання простих операцій. Математичні операції мови С++. Уведення даних 6 2 2 2
Тема 5. Математичні функції в С++. Запис математичних виразів мовою С++ 8 2 4 2
Усього годин 30 12 8 10
модуль 2. Алгоритми з розгалуженням
Тема 6. Оператор розгалуження IF 8 2 2 4
Тема 7. Логічні операції «І», «АБО», «НЕ». Оператор-перемикач 4 2 2
Тема 8. Обробка декількох умов 6 2 2 2

Усього годин

18 6 4 8
модуль 3. Оператори для організації циклів
Тема 9. Цикли. Цикл із лічильником 8 2 2 4
Тема 10. Цикл While 8 2 2 4

Усього годин

16 4 4 8
модуль 4. Функції
Тема 11. Функції у С++. Локальні і глобальні змінні 6 2 4
Тема 12. Виведення українських літер. Прототипи функцій. Випадкові числа 8 2 2 4
Тема 13. Вказівники. Адреса змінних 8 2 2 4

Усього годин

86 28 20 38
Модуль 5. Масиви. Рядкові величини. Файлові операції
Тема 14. Поняття масиву. Опис та ініціалізація масиву 8 4 4
Тема 15 Складання програм із масивами 10 4 4
Тема 16 .Алгоритми сортування 10 4 4
Тема 17 . Вказівники, динамічні змінні й масиви. Багатовимірні масиви 8 4 4
Тема 18 . Символьні рядки. Вказівники і символьні рядки 10 2 2 2
Тема 19 . Виведення та читання файлів. Приклад використання файлових операцій 10 2 2 2

Усього годин

46 20 6 20
Модуль 6. Програмування на мові Асемблер. Структурні елементи у мові асемблер
Тема 20 . Програмування на мові Асемблер 6 2 4
Тема 21 . Програмна модель мікропроцесора 4 2 2
Тема 22 . Структура програми на асемблері 6 2 2 2
Тема 23 . Масиви 6 2 2 2
Тема 24 . Структури, об’єднання і записи, як особливі елементи мови асемблер 2 2
Тема 25 . Макродирективи 2 2

Усього годин

76 32 10 34

ІНДЗ

Усього годин

162 60 30 72
  1. Теми лабораторних занять

 

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Робота в середовищі С++ 2
2 Уведення та виведення даних 2
3 Створення лінійних програм 4
4 Програми з оператором розгалуження 2
5 Використання логічних операцій та оператора-перемикача 2
6 Програма з циклом із лічильником 2
7 Програми з повторенням 2
8 Програми з функціями 2
9 Програми з функціями 2
10 Програми з масивами 2
11 Опрацювання рядкових величин 2
12 Файлові операції 2
13 Написання простої програми на мові Assembler. Ввід/вивід інформації. Робота з стрічками 2
14 Робота з масивами. Ввід/вивід масиву. Зміна елементів масиву. 2
  1. Самостійна робота

з/п

Назва теми Кількість

годин

1 Вступ. Стандарт  мови   С++ 2
2 Алфавіт і ключові слова  мови .Структура програми на  мові   С++ . Відмінності синтаксису  мови   С++ від  мови  Паскаль 2
3 Типи даних. Змінні в С++. Присвоєння значень змінним 2
4 Виконання простих операцій. Математичні операції мови С++. Уведення даних 2
5 Математичні функції в С++. Запис математичних виразів мовою С++ 2
6 Оператор розгалуження IF 4
7 Логічні операції «І», «АБО», «НЕ». Оператор-перемикач 2
8 Обробка декількох умов 2
9 Цикли. Цикл із лічильником 4
10 Цикл While 4
11 Функції у С++. Локальні і глобальні змінні 4
12 Виведення українських літер. Прототипи функцій. Випадкові числа 4
13 Вказівники. Адреса змінних 4
14 Поняття масиву. Опис та ініціалізація масиву 4
15 Складання програм із масивами 4
16 Алгоритми сортування 4
17 Вказівники, динамічні змінні й масиви. Багатовимірні масиви 4
18 Символьні рядки. Вказівники і символьні рядки 2
19 Виведення та читання файлів. Приклад використання файлових операцій 2
20 Програмування на мові Асемблер 4
21 Програмна модель мікропроцесора 2
22 Структура програми на асемблері 2
23 Масиви 2
24 Структури, об’єднання і записи, як особливі елементи мови асемблер 2
25 Макродирективи 2
Разом 72
  1. Методи навчання

 За джерелом передачі і характером сприйняття інформації:

а) пасивне сприйняття – слухають і дивляться (розповідь, лекція, пояснення; демонстраційний);

б) активне сприйняття – робота з книгою, наочними джерелами; лабораторний метод.

  1. На підставі дидактичних завдань:

а) придбання знань;

б) формування умінь і навичок;

в) застосування набутих знань;

г) творча діяльність;

д) закріплення;

е) перевірки знань, умінь і навичок.

  1. Класифікація методів за джерелами передачі інформації та набуття знань:

а) словесні – живе слово вчителя, робота з книгою;

б) практичні – вивчення навколишньої дійсності (спостереження, експеримент, вправи).

  1. Класифікація методів по типу (характеру) пізнавальної діяльності:

а) пояснювально-ілюстративний (інформаційно-репродуктивний),

б) репродуктивний (межі майстерності і творчості);

в) проблемне виклад знань;

г) частково-пошуковий (евристичний);

д) дослідницький.

  1. Класифікація методів, що поєднує методи викладання і відповідні їм методи навчання або бінарні:

а) методи викладання: інформаційно – повідомляє, пояснювальний, інструктивно-практичний, пояснювально-спонукаючий, що спонукає,

б) методи навчання: виконавчий, репродуктивний, продуктивно-практичний, частково-пошуковий, пошуковий.

  1. Класифікація методів з організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності:

а) методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності: словесні (розповідь, лекція, семінар, бесіда), наочні (ілюстрація, демонстрація та ін), практичні (вправи, лабораторні досліди, трудові дії і д . р.), репродуктивні і проблемно-пошукові (від часткового до загального, від загального до приватного), методи самостійної роботи і роботи під керівництвом викладача;

б) методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності: методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання ( використовується весь арсенал методів організації та здійснення навчальної діяльності з метою психологічної настройки, спонукання до навчання), методи стимулювання і мотивації обов’язку і відповідальності в навчанні;

в) методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності: методи усного контролю і самоконтролю, методи письмового контролю і самоконтролю, методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю.

  1. Методи контролю

За місцем у навчальному процесі розрізняють такі види контролю:

– попередній. Здійснюють перед вивченням нового матеріалу для з’ясування якості опорних знань, навичок і вмінь з метою їх актуалізації та корекції, встановлення необхідних внутріпредметних і між предметних зв’язків;

– поточний. Здійснюють у процесі вивчення нового матеріалу для з’ясування якості засвоєння учнями знань, навичок і вмінь з метою їх корекції;

– періодичний (тематичний). Покликаний після вивчення розділів навчальної програми перевірити, оцінити і скоригувати засвоєння певної системи знань, навичок і вмінь;

–  підсумковий. Є обліком успішності учнів наприкінці навчальної чверті;

– заключний. Здійснюють наприкінці навчального року з метою обліку успішності кожного учня за рік. Важливим видом контролю є екзамени (перевідні та випускні).

В процесі вивчення дисципліни застосовується поєднання методів контролю і самоконтролю (усного, письмового, графічного, практичного, тестового), фіксації й оформлення даних контролю процесу навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру. Підсумкову оцінку за семестр виставляють за результатами поточного оцінювання та місячних атестацій, за рік — на підставі семестрових оцінок. Поточне оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюють як в усній, так і письмовій формі. Перед початком вивчення чергової теми студенти мають бути ознайомлені з тривалістю її вивчення (кількість занять); кількістю і тематикою обов’язкових робіт і термінами їх проведення; питаннями, що виносяться на атестацію, якщо вона передбачена в усно-письмовій формі, або орієнтовними завданнями (задачами) тощо; терміном і формою проведення атестації; умовами оцінювання. Самостійні роботи, політ економічні диктанти, поточні форми роботи є процесом набуття студентами певних компетенцій. Оцінки за роботи виставляють для фіксації рівня досягнень учня з конкретних питань, але вони не впливають на оцінку тематичного заліку.

Студенти, які не засвоїли матеріал теми, повинні доопрацювати його, їм надають необхідну допомогу, визначають термін повторної атестації.

Викладач перевіряє та оцінює успішність учнів, керуючись директивними документами, педагогічною теорією та практикою. Найголовнішими з цих вимог є індивідуальний характер перевірки та оцінювання знань, систематичність, диференційованість, об’єктивність, умотивованість оцінок, вимогливість, єдність вимог.

При визначенні навчальних досягнень студентів аналізуються: характеристики відповіді (елементарна, фрагментарна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча); якість знань (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність); ступінь сформованості загально навчальних та предметних умінь і навичок; рівень оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо); досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв’язувати проблеми); самостійність оцінних суджень.

Оцінка “відмінно” ставиться студенту, який глибоко, ґрунтовно засвоїв програмний матеріал, досконало, грамотно і логічно послідовно його викладає. У відповіді теорія пов’язана з практикою. При цьому у студента не виникає складнощів при зміні завдання, він вільно рішає задачі, відповідає на додаткові питання, вірно обґрунтовує правильні рішення, володіє різноманітними навичками і прийомами виконання різноманітних завдань.

Оцінка “добре” ставиться студенту, що твердо засвоїв програмовий матеріал, грамотно і по суті подає його, не допускає суттєвих неточностей у відповідях на питання, вірно застосовує теоретичні положення при рішенні практичних питань і задач, володіє необхідними навичками і прийомами їх виконання.

Оцінка “задовільно” ставиться студенту, який засвоїв лише програмний матеріал, але не засвоїв його детально, допускає неточності, недостатньо вірні трактування, порушується послідовність у викладі програмованого матеріалу і допускає труднощі у виконанні практичних робіт.

Оцінка “незадовільно” ставиться студенту, який не знає значної частини програмованого матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено, з великими труднощами виконує практичні роботи.

 

  1. Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку

Поточне тестування та самостійна робота Сума
модуль 1 модуль 2 модуль 3 модуль 4 модуль 5 модуль 6 модуль 7       100
Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9 Т10 Т11 Т12 Т13 Т14 Т15 Т16 Т17 Т18 Т19 Т20 Т21 Т22
4,5 4,5 4,5 4,5 5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 4,5 5

Т1, Т2 … Т12 – теми змістових модулів.

 Приклад за виконання курсового проекту (роботи)

Пояснювальна записка Ілюстративна частина Захист роботи Сума
до 40 до 10 до 50 100

 Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності Оцінка ECTS Оцінка за національною шкалою
для екзамену, курсового проекту (роботи), практики для заліку
90 – 100 А відмінно  

 

зараховано

82-89 В добре
74-81 С
64-73 D задовільно
60-63 Е
35-59 FX незадовільно з можливістю повторного складання не зараховано з можливістю повторного складання
0-34 F незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

Рекомендована література

Базова

  1. Ковалюк Т. В. Алгоритмізація та програмування Підручник./ Ковалюк Т. В. — Львів: «Магнолія 2006», 2013. — 400 с.
  2. Грицюк Ю.І. Програмування мовою С++ : навч. посібн. / Ю.І. Грицюк, Т.Є. Рак. – Львів : Вид-воЛДУ БЖД, 2011. – 292 с
  3. Козак Л.І. Основи програмування: навчальний посібник /Л.І. Козак, І.В. Костюк, С.Л. Стасевич.-Львів:Новий Світ-2000,2012.-328с.

Допоміжна

  1. Павловская Т.А.  С++.  Объектно-ориентированное  программирование :  практикум /  Т.А.  Павловская,  Ю.А.  Щупак.  –  СПб.  :  Изд-во “Питер”, 2006. — 265 с.
  2. Абель П. Язык Ассемблера для IBM PC и программирования. Пер. с англ. – М.:Высшая школа, 1992. – 444с.
  3.  Синтес,  Антони.  Освой  самостоятельно  объектно-ориентированное
  4.  программирование  за21  день:  пер.  с  англ. /  Антони  Синтес. –  М. :  Изд.  дом”Вильямс”, 2002. – 672 с.
  5. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование  с  примерами на С++ / Г. Буч. – М. : Изд-во”Бином”, 1998. – 560 с.
  6. Глинський Я.М. С++  і  С++  Builder  /  Я.М.  Глинський,  В.Є.  Анохін,
  7. В.А. Ряжська. – Львів: Деол, СПД Глинський, 2003. – 192 с.6.Журден Р. Справочник программиста на персональном компьютере фирмы IBM. http://lib.ru/TECHBOOKS/JURDAIN/jourdain.txt